Ліро-епічна, соціально-побутова поема з народного життя "Катерина" (1838 р.)
Сьогодні, в День пам'яті видатного поета, пропоную ознайомитися з одним із глибоких, сповнених ліризму, психології почуттів твором - "Катерина".
Тема: розповідь про трагічну долю матері-покритки та дітей-безбатченків в експлуататорському суспільстві та зображення розбещеності офіцерства.
Сюжет і композиція. Поема розпочинається зверненням до дівчат не кохати москалів-паничів, тому що їхня любов зрадлива, легковажна, а покинуті дівчата залишаються морально скаліченими або накладають на себе руки. У поемі розповідається про нещасливе кохання сільської дівчини Катерини, яка полюбила пана-офіцера.
Зав'язка сюжету: знайомство Катерини з офіцером Іваном, його від'їзд і народження у дівчини позашлюбного сина, яке викликало осуд усього села. Перший розділ поеми сповнений почуттів дівчини до офіцера. Закінчується усе повідомленням про те, що "вернулись москалики", але іншими шляхами. У другому розділі мати Катерини докоряє дочці тим, що вона, не шанувавши ні своєї, ні батьківської честі, народила позашлюбне дитя, що є великою ганьбою. Батькам краще не мати на старості підтримки від дочки, аніж на кожному кроці чути глузування з боку односельчан. Тому мати проганяє Катерину, наказавши не зізнаватися нікому, що в неї є матір:
"Проклятий час - годинонька,
Що ти народилась!
Якби знала, до схід сонця
Була б утопила..."
