Драматургія

    Українська література вражає своїм розмаїттям творів та жанрів. Драматичні сюжети займають почесне місце в доробку багатьох українських та світових письменників. Пропоную розглянути драму Михайла Старицького "Не судилось" або "Панське золото".

    У своїй драмі автор торкається традиційної на той час теми нещасливого кохання сільської дівчини Катрі, а також панича Михайла Ляшенка. Драма висвітлювала не тільки мерзенність "панського болота" але й спростувала нікчемність популярної тоді в дворянському середовищі ідеї про "злиття" пана з мужиком. (див."Історія української літератури у 2-х томах)

     М.Старицький,як один із драматургів не забував й про традиційний український фольклор, українські звичаї, прислів'я, приказки. Наприклад, Павло промовляв: "Не такий страшний чорт, як його малюють; Є воля, буде й доля! Гуртом, кажуть люде, і батька бити добре.."

    Страшним випробуванням стало кохання Катрі до Михайла. Сцена біля млина огортає події зізнання Михайла

у почуттях до бідної дівчини. Проте дівчина вдповіла:

    Катря. "Ні, ні! Не мені судилося таке щастя! Куди мені, бідній мужичці, бути дружиною вашою? Ні ступити, ні заговорити не вмію; І люде осміють, і бог скарає, паруються тільки рівні. Не за нас це сталося, не за нас і перестане!"

    Парубок Михайло ніяк не міг зізнатися і розповісти батькам про своє кохання до дівчини. У творі також присутній персонаж на ім'я Дмитро, який в свою чергу чекає на відповідь у своєму зізнанні в почуттях до Катрі. Сюжет, наче й напружений, але заповнений українськими звичаями, піснями, як вже згадувалось.

    Трагізм п'єси настає у епізоді, коли Катря зустрівшись з Михайлом випила отруту і не відпускаючи від себе коханого панича милується останніми хвилинами поруч з ним.Дізнавшись про смерть коханої дівчини Дмитро кидається на Михайла з ножем та на перешкоді стали мешканці рідного села. Дмитро б'є себе ножем. Остання сцена зображує закривавленого Дмитра, а поруч померла Катря.