І. Нечуй - Левицький "Дві московки"

    Сьогодні, я пропоную розглянути один з багатьох творів відомого українського класика Івана Нечуя-Левицького. Письменник - автор людських почуттів, художник історичної епохи ХІХ століття.

      Твори письменника зображують різні картини життя українського народу. Його персонажі- цікаві, звичайні, виховані, а також різні.Вступивши на літературну ниву в 60-ті роки ХІХ століття Нечуй-Левицький одразу привернув до себе увагу читачів і критики. Вже перші його твори - "Дві московки" (1868р.) і "Рибалка Панас Круть" (1868р.), повість "Причепа" (1869р.) - вирізнялися новизною характерів, яскравістю барв. 

     Свіжими й оригінальними були образи двох - "московок". Натури різного темпераменту, різного підходу до життя - тиха, замріяна Ганна й непокірна, палка Марина - нещасливі не стільки внаслідок особистих обставин життя, скільки через причини соціального характеру - миколаївську солдатчину, безземелля й злидні. (Див. "Історія української літ-ри ХІХ століття у двох томах)

      І. Нечуй-Левицький прекрасно зображує побут українського села, образи персонажів, описи природи.

Драматургія

    Українська література вражає своїм розмаїттям творів та жанрів. Драматичні сюжети займають почесне місце в доробку багатьох українських та світових письменників. Пропоную розглянути драму Михайла Старицького "Не судилось" або "Панське золото".

    У своїй драмі автор торкається традиційної на той час теми нещасливого кохання сільської дівчини Катрі, а також панича Михайла Ляшенка. Драма висвітлювала не тільки мерзенність "панського болота" але й спростувала нікчемність популярної тоді в дворянському середовищі ідеї про "злиття" пана з мужиком. (див."Історія української літератури у 2-х томах)

     М.Старицький,як один із драматургів не забував й про традиційний український фольклор, українські звичаї, прислів'я, приказки. Наприклад, Павло промовляв: "Не такий страшний чорт, як його малюють; Є воля, буде й доля! Гуртом, кажуть люде, і батька бити добре.."

    Страшним випробуванням стало кохання Катрі до Михайла. Сцена біля млина огортає події зізнання Михайла